Громаді Рингач 90 років


01.12.2016

 

90 років тому назад в с. Рингач вперше пролунала Євангельська вістка. І сьогодні ми вдячні Господу за весь період проголошення Євангельської вісті в нашому селі. Історія церкви АСД в с. Рингач є цікавою і зворушливою. Були періоди в її історії, коли здавалось, що церкви уже не існує. Але проходили ті кризові періоди і церква знову відроджувалась у великих зусиллях і йшла далі. Запропонована історія церкви не є досконалою, тому що частина фактів прихована часом. А все до кінця з історії відомо тільки нашому Господу. А деякі факти допоможуть нам все згадати, побачити Божу мудрість і найкращі плани Божі. Є данні про те, що першою адвентисткою в 1926 р. стає Дергач Ольга, яка прийнявши хрещення в с. Шилівці, Хотинського району, відвідує зібрання адвентистів в громадах с. Шишківці та с. Санківці і переймається тим, що окрім неї ніхто з її односельчан не приймає адвентиське вчення. Через деякий час адвентизм приймає Кушнір Василь та інші мешканці села.Отак засіяло світло Христової правди в с. Рингач і вже в 1928 році організовується громада. У будинку Ольги Дергач збиралося семеро людей, а саме: Одайник Назарій, Стоян Антон, Дергач Антон, Желізко Петро, Желізко Фекла, Флоряк Калина, в тому числі і Ольга Дергач. Щойно підвівшись на духовні ноги, почувши заклик Святого Духа: «Кого Мені послати, хто стане на чолі щойно сформованої громади ?», З вірою в серці ,тоді, на самому початку шляху вони відповіли: « Ось я, пошли мене». Пресвітерське служіння тоді почали звершувати Кушнір Василь та Желізко Петро. А новоутворена громада робила добрі діла, та своїм життям прославляла Отця Небесного. Вони дійсно були світлом та сіллю для цього світу. В наслідок цього 1934 році хрещення отримали 36 жителів села Рингач. Хрещення проводили в с. Шилівці, Хотинського району, в ставку Яківця Тодосія, проповідники Манхін та Костомський. Тож в 1934 році виникає нагальна потреба змінити місце зібрання, тому громада переходить в будинок Кучерявого Василя, який віддає свій будинок для проведення богослужіння. В 1935 році, пресвітером, громада обрала брата Олентир Миколу і подає документи до влади, щоб зареєструвати громаду А С Д в с. Рингач. 4 лютого, 1936 року був даний дозвіл на релігійну діяльність громади на території сіл Рокитне і Рингач, тоді Хотинського району. Громаду і пресвітера Олентир Миколу було зареєстровано. В 1935 році було розпочато будівництво молитовного будинку. Ділянку для будівництва молитовного будинку виділив брат Добровольський Іван. Будівництво відбувалося у важкі часи. Та попри все будували в єдності та любові віддаючи свої останні збереження продуктів та коштів. Були випадки, що на будівництво жертвували навіть одяг. В 1937 році закінчують будівництво Молитовного будинку , а в листопаді проходить двохтижнева євангельська програма і посвячення Дому Молитви. Програму проводив Олександр Попов, пресвітером на той час був Олентир Микола. Розповідають, що в 1938 році в с. Рингач отримав хрещення 103 річний житель с. Санківці, громада тоді нараховувала 102 члени церкви. В часи другої світової війни молоді чоловіки були забрані: хто в трудову армію Румунії, хто в регулярну червону армію, хто до Сибіру за відмову брати зброю в руки. Церкву, на свої тендітні плечі, беруть жінки та чоловіки похилого віку: Вільхова Євгенія, Дергач Ольга та старенький брат Добровольський Іван. Є документи, що напередодні війни в громаді, а саме в 1939 році звершували служіння : пресвітер ─ Бєлік Лазар, пастор ─ Парфеній Костомський, помічник пастора ─ Леон Білінський. З 1942 - 1953 рр. громада знову доручає пресвітерське служіння брату Бєліку Лазарю. З 1953 – 1964 рр. пресвітером громади був Кушнір Василь. З 1965 – 1985 рр. Церква АСД направляє жителя м,Чернівці Чунківського Онуфрія на служіння в громаду с. Рингач. То були роки воюючого атеїзму: заборонялися публічні обряди - хрещення, весілля, похорон, а також відвідування дітьми богослужіння. Членів церкви, батьків, служителів за це карали штрафами, викликали на допит в КДБ, засуджували на примусові роботи. В Рингач, на богослужіння, тоді ходили віруючі з сіл Рокитне та Ревкалівці, а також з м. Новоселиця. В цей період з 1962 року по1970 роки Кушнір Володимир талановитий музикант організував духовий оркестр з віруючих музикантів громад с.Рингач, с. Долиняни ,с. Санківці , с.Малинці ,с.Клішківці вони в той час обслуговували весілля,похорон та інші заходи на даній території . В друге оркестр був організований в 1983році. І брав участь вже в новорічній програмі 1984року, він прославляв Бога до 2005року керівником був Мельничук В. І. музиканти були з громади с.Рингач .А Кушнір Володимир підтримував служіння майже весь час існування оркестру. І продовжував бути головним диригентом хору . З 1985- 1989 рр. служіння в громаді звершував Дмітрієв Іван. Це були часи відлиги, перебудови, а обряди та євангельські програми проводити стало простіше і безперешкодно. За цей час було проведено капітальний ремонт Молитовного Будинку, було побудовано приміщення для столової та котельні. На той час 11 людей уклали заповіт з Господом. З 1989 – 1990 рр. служіння звершував Ткач Григорій. Церква робила добрі справи, зростала і Євангельська вістка ширилась. Завдяки активним членам церкви: Добровольському Василю, Паскарю Валерію, Мельничуку Володимиру, Кушніру Іллі, Беню Володимиру, Боднару Сергію, в с. Жилівка була утворена група, яка самостійно проводила служіння, згодом стала громадою. В 1991 році пресвітерське служіння в громаді звершував Палагнюк Валентин. З 1992- 1993 рр. служіння звершував Кривий Наум. Цей рік характерний тим, що було розпочато будівництво нового Молитовного Будинку в якому ми зараз знаходимося, тут, в центрі села, біля річки Ринга. Президентом конференції тоді був Черничко Іван і за рішенням ради конференції був закладений перший камінь. В наступному 1994 році пресвітером місцевої громади був обраний Добровольський Василь. В цей період, впродовж будівництва, працюють гуртки молоді та дітей. Молитовні групи жіночого відділу щосереди збиралися вдома у брата Василя Добровольського. Громада зростала. Районним пастором, на той час був Чернушка Іван, який відповідав за громаду с. Рингач. Будівництво Молитовного будинку затягнулося до 20 травня, 2000 року. Цього числа відбулося останнє богослужіння у старому Домі Молитви. Провели Вечерю Господню. Місцевим пастором був Волощук Сергій, допомагали Добровольський Василь та Кушнір Ілля. А наступного дня 21 травня, 2000 року о 1400 відбулося посвячення Дому Молитви. На посвяченні були присутні спонсори: Бігун Василь, Брозик Іван, Скорець Френк, Шевчук Іван. Посвячення проводили президент Конференції Коржос Борис, Головач Григорій, Максимчук Борис таГлушківський Олександр. Травень 2000 року був благословенний на події. 28 травня відбулося хрещення 9 людей: Баранюк Ольги, Дутки Тетяни, Вільхової Євгенії, Сандуляк Єлизавети, Кушнір Юлії, Кожулянки Оксани, Беженар Марії, Тименюк Тамари, Кімака Мар’яна. Хрещення провели: пастор церкви Волощук Сергій та пресвітер Добровольський Василь. В 2001 році пасторське служіння в громаді звершував Доник Василь. В жовтні, цього ж року, пресвітером громада обрала Паскаря Валерія. В 2002 році пасторське служіння звершував Кизима Мирослав. З кінця 2002 року по 2005 рік пасторське служіння звершував Боштан Валентин, пресвітером громади був Боднар Сергій. Коли президентом Конференції був Завадюк Іван з 2005 по 2013 роки , тоді пасторське служіння звершували в громаді наступні пастори: у 2005 році : Вовк Дмитро; з 2006 по 2010 роки : Волощук Серій; з 2010 по 2014 роки: Луцький Олександр. З жовтня 2014 року і до сьогоднішнього дня, служіння в громаді звершує Чайник Григорій. З листопада 2014 пресвітер громади Паскар Валерій. Ось коротка історія нашої громади. « Аж доти допоміг нам Господь» (1 Сам. 7 : 12)

 



Cхідний ангел
Восточный Ангел
Книга року
За гранью

Телеканал Надія

Телеканал Надія
ANDROID APPS
IPHONE/IPAD APPS