Зимовий табір


22.01.2017

«Я & ОЛІВЕЦЬ»: МАЛЮЄМО ЗИМОВІ ВРАЖЕННЯ. (Зі щоденника табірного спостерігача)

9 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Шоста ранку, на вулиці зовсім ще темно, тільки яскравий диск місяця на нічному небі сповіщає про наближення світанку, а його м’яке світло грайливо виблискує на білосніжному покривалі, що застеляє все навколо. Здається, можна було б ще трохи поринути у ніжний сон, але спати зовсім не хочеться, адже попереду дивовижна подорож, думки про яку зовсім не дають спати. Я застібаю блискавку на валізі… Пора… Одягаюся тепліше, бо ж на вулиці зовсім по зимовому, морозно… Автомобіль… Дорога… Подорож починається… Кілометр за кілометром ми долаємо відстань, і ось довгоочікуваний дорожній знак, на якому читаємо – смт Лужани… ми майже на місці. Ще кілька вигинів засніженої дороги і автомобіль зупиняється біля великої будівлі. І перше здивування: школа? – Так, але на наступних сім днів – це територія слідопитського зимового табору, і місце перебування особливого «народу» у жовтих галстуках. Відкриваємо двері… Заходимо… і тиша. Зовсім не схоже на табір. Зустрічаємо кількох поодиноких сонних жителів цього «королівства», учасників молодіжного табору, які плавно стали частиною табору слідопитського. Недовга екскурсія коридорами нашого тимчасового пристановища, і перед нами відкриваються двері класної кімнати, яка на цих сім днів стане нашим «домом». Що ж, ставимо валізи і сподіваємося трішки відпочити з дороги, але ні… шум, гул, стукіт, що доноситься із першого поверху змушує нас спуститися в хол. Що відбувається? Хлопці і дівчата, валізи, грюкання, сміх, радісні обійми, шквал емоцій, вигуки «Приві-і-і-і-т!!!», «Давно не бачились!!!», «Ура-а-а-а-а, не знала, що ти приїдеш!!!». Ну все.., почалося… Зимовий слідопитський табір «YourCamp» стартував… Let’s go!!!

10 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Другий день табору, саме час, щоб почати активно вивчати спеціалізації та заробляти нашивки, і до рідного клубу приїхати із «достойним багажем». Але вибрати, на яку ж спеціалізацію піти, не так вже й просто, хочеться все і всюди встигнути, але за двома зайцями не поженешся, тому робимо вибір. Завдяки інструкторам, які виокремили час для того, щоб бути у таборі, спеціалізацій було проведено чимало. Це спеціалізації: «Піцайоло» разом з Наталею Кармазенюк, «Хімія» з Ірою Мельниченко, «Життя американських індійців» з Богданом Моцинським, «Генеалогія» з Лілею Палагнюк, «Китоподібні» вивчали разом із Джоанною Ілюк, «Пап’є-маше» виготовляли з Тетяною Кізіловою. А в мене була ще й чудова нагода потрапити на заняття для майстер-провідників, на яких Валерій Глущенко ділився секретами розвитку в собі лідерських здібностей та особливостей командної роботи, так званого тім-білдингу. Після цілого дня поглинання різноманітної інформації, мозок прагне відпочинку. І не тільки мозок… Все, що хочеться – це закутатися у щось тепле, і поринути у світ солодких снів. І хоч тут немає зручних ліжок як вдома, а спати доводиться на спортивних матах і в спальному мішку, та це робить сон чомусь ще приємнішим. Проте не всім вдається заснути відразу, хтось іще блукає темними коридорами, шепочучись один із одним, або просто гортаючи новинну стрічку соцмереж.

11 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Закінчується третя доба нашого перебування у таборі. Традиційно о сьомій вечора зустрічаємося на богослужінні. Що ж, заходимо в актовий зал, вмощуємося на зручному кріслі і починаємо роздивлятися. Декорації на сцені нагадують про основний духовний меседж табору, котрий цьогоріч називається «Я & Олівець». До початку залишається ще кілька хвилин, це час, щоб поділитися враженнями від пережитого дня з тим, хто сидить поруч, зробити селфі для конкурсу чи нове фото для аватарки. Звісно, найпопулярнішим місцем для селфі став банер зимового табору. Таке фонове зображення твоєї фотографії говорить всім: «Я теж тут. Я у зимовому таборі».

А тим часом, на сцену виходять чарівні ведучі Іра Кізілова та Соломія Перхулин, і ми зосереджуємося тільки на тому, що відбувається на сцені. Звучить мелодія і разом з Іриною ми починаємо співати табірні пісні, які і там, в таборі, і вдома піднімають настрій та заряджають духовною енергією. Далі традиційна захоплива історія від Соломії та кожного вечора унікальні видовищні досліди, що захоплюють кожного, хто сидить в залі, від першого до останнього ряду. Щодня разом із Романом Макарчуком відкриваємо для себе духовні уроки: чого я можу навчитися у Олівця? Я записала ці важливі для себе уроки: 1) у тебе буде можливість зробити багато добрих справ, якщо ти будеш у руках Мудрого Митця і будеш підкорятися Його керівництву; 2) ти час від часу будеш відчувати страждання, коли тебе будуть заточувати, але вони необхідні, щоб ти міг стати кращим олівцем; 3) ти можеш виправити будь-яку помилку, яку зробиш; 4) найважливіше знаходиться всередині тебе; 5) на якій поверхні тебе б не використовували, ти скрізь повинен залишити свій слід. Ці важливі уроки стали темою щоденних роздумів для кожного слідопита. А особливим завершенням служіння були уроки молитви та яскраві досвіди з власного молитовного життя від Ігоря Тимко. А на тих, кого сон ще не гукає до себе, чекає кінозал, щовечора кіно зі змістом, фільми, що змушують задуматися над життям та правильно розставити пріоритети і цінності.

12 СІЧНЯ 2017 РОКУ

«Ура-а-а! Їдемо на каток!» – з самого ранку лунає у коридорах школи. Щоб оголосити цю чудову новину мегафон зовсім не потрібний, бо вона швидко облетіла всіх жителів табірного «містечка». Скажу одне, немає нічого кращого, ніж кататися на ковзанах всім табором. Ти заходиш на льодовий майданчик і розумієш – він весь наш. І тут починається – хтось як впевнений користувач демонструє свою вправність у катанні на ковзанах, а хтось боязко ступає на лід, розуміючи, що на цю годину певно «потоваришує» із огорожею, та це не біда, бо поруч твої друзі, які підтримають, розкажуть як «правильно» кататися і щиро посміються, коли ти вирішиш різко «прилягти» на лід. Година веселого кружляння на ковзанах минає швидко, і ми веселою змійкою залишаємо майданчик. Скільки позитиву, але також відчувається приємна втома і дуже-дуже хочеться їсти. Повертаємося в табір, заходимо до приміщення і глибоко вдихаємо приємний аромат, що доноситься з їдальні… Щось смачненьке… Після такого активного відпочинку хочеться швидше поповнити запас енергії, а на столі нас чекає і смачна каша, щоб відновити сили, і салат, щоб поповнити вітамінний запас, і теплий чай, щоб зігрітися, і солодощі, щоб підняти настрій, і соковиті яблучка, щоб не захворіти. Весь тиждень для нас працювали справжні майстер-шефи:

13 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Сьогодні п’ятниця, а для любителів зимових пригод приготована ще одна розвага – сноутюбінг. Для тих, хто готовий викласти з кишені дві з лишком сотні – ураган позитивних емоцій забезпечений. Все що потрібно – це snow, tube і мегапозитивний настрій. Готові? Вперед!!!!!!!!

14 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Прокидаєшся вранці, а в голові приємна думка – субота… Клас… Особливий день, у особливому місці і з особливими людьми. Цей день у таборі відрізняється від усіх інших, він унікальний. Сьогодні немає спеціалізацій чи занять, не потрібно нічого вчити, здавати тощо. Сьогодні день відпочинку, день спілкування з Богом і зі своїми друзями, день, щоб духовно підзарядитися та відчути особливі Божі благословення. Актовий зал наповнюється слідопитами у святковій одежі, всі посміхаються, ми налаштовані слухати. Короткі духовні уроки для слідопитів суботнього ранку відкривав Віталій Гунько. Талановиті слідопити славили Бога піснями та поезією. А після вечірнього богослужіння починається найцікавіше… Остання ніч у таборі… Ділимося враженнями, спілкуємося, обмінюємося контактами… І якщо наставники мріють про сон, то слідопити повні енергії і готові не спати хоч до ранку.

15 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Час повертатися додому… Тиждень веселого табірного життя закінчується. Скрізь шум, метушня, знову багато валіз, гора спортивних матів у холі; відчути атмосферу табору може лише той, хто пройшов всі перипетії цього відрізку часу. Приємні враження від проведеного тут часу залишаться надовго, та ми не сумуємо, адже через кілька місяців все повториться знову. Організаторам табору, двом чудовим сім’я, Ігорю та Наталі Тимко, Роману та Олі Макарчук від усієї нашої слідопитської родини – респект. Спасибі за посвячене служіння і до зустрічі у літньому таборі!>



Cхідний ангел
Восточный Ангел
Книга року
За гранью

Телеканал Надія

Телеканал Надія
ANDROID APPS
IPHONE/IPAD APPS