«Хвали душе моя Господа»


01.06.2018

Ось вже 5 років, як кожної весни вокальна група у супроводі оркестру славить Господа піснею та музикою. Духовне життя будь-якої спільноти неможливе без пісні. Десь там, за обрієм часу, за межами нашого буття є інший вимір,інший час. Це - час, де ми залишили нашу юність. Туди неможливо повернутись і неможливо щось змінити. І все, що ми можемо зробити сьогодні, лише згадати і дякувати Богу за прожиті роки. Бо немалий проміжок прожитого часу пов’язаний з служінням співом та з музикою. Тому 26 травня 2018р. відбувся музичний концерт, на якому ми згадували прожитий час, роки співу, роки натхнення, часи підйому, а також хвилини спаду і проблем, тому не можемо сказати нічого іншого, крім слів: «Хвали, душе моя Господа» ! Концерт починався з інструментального номера музикантів з церкви СД з Глибокої. Потім молитву зершував Пастор Люліч О.Ф. На музичний концерт були запрошені найкращі друзі – колеги, з якими ми співпрацювали багато років. А саме були запрошені: ансамбль бандуристів «Буковинська перлина», вокальна група «Сіон», вокальна група «Соль землі», Дует Володимир Пухальський та Олесь Деркач. Основний напрямок – подяка вокальної групи за 25 років творчої роботи, та 5 років роботи у новому складі у супроводі оркестру.

Чому ми вибрали саме таку тему «Хвали, душе моя, Господа»? Люди, з якими ми у вокальному колективі, який багато з Вас називають групою «Апокаліпсіс», вже минуло 25 років. З того колективу залишилось 5 співаків: Валентин Кирилюк, Альона Шешуряк, Валя Когут, Елла і Анатолій Байдюк. 6 квітня 2013 року в цьому залі був музичний концерт, який організував музичний тоді керівник – Осадчук Олег Самуїлович. За 2 місяці до концерту Олег Самуїлович запропонував відновити оркестр і поєднати з групою. Ми доповнили склад групи, він був більший, ніж сьогодні. Але на сьогодні деякі виїхали за кордон, деякі, як кажуть, «не витримали лихої долі» музиканта, співака.

Сьогодні наш колектив це –8 співаків: 5 з групи «Апокаліпсіс» і подружжя Валя та Ігор Гаврелиця, і Свєта Козубська, хоча і з ними ми працювали в інших колективах вже роки. Ми також доповнили склад оркестру. Але і серед музикантів, є такі, з якими ми працюємо десятиліття: Леся Танкевич, Света Бедерлій, Єлла Бойчук, Вася Гунько, Геннадій Івоняк. І вже 5 років ми працюємо в оновленому складі, як співаків, так і музикантів. І коли проходить якийсь певний час роботи, співу і музики, розумієш, що не подякувати Господу за роки праці просто неможливо. Тому і назва нашого заходу «Хвали, душе моя, Господа». А покликали ми саме ті колективи і співаків, з якими у нас найбільші і найтісніші приємні і давні музичні стосунки. Коли ми починали працювати 25 років тому, всі учасники були на 25 років молодшими. Хлопчики і дівчатка - співали, грали, славили Бога. Пройшов час, вони подорослішали, створили пари, були весілля, і створені нові сім’ї, потім… декретні відпуски… і гарні діточки…

Попри це все - пісні лунали, як лунають і сьогодні.

Ми святкували 5 років праці, 10, 15, 20… ЧИ радісна ця дата сьогодні? Розумієш, що вік бере своє, розумієш, що є початок, і є кінець.

Але, дивлячись на групу «Сіон», якою керую наш брат Григорій Іванович Оленчук, приходить натхнення працювати далі. Скільки? Бог знає. І кожний керівник муз-ї або вокальної групи знає, наскільки сьогодні музична праця стає все важче. Люди зайняті сім’єю та її забезпеченням, здоров’ям, дітьми. Часу стає все менше. І пісня «Тот день» вона спочатку дає відтінок смутку: «Почему терзает сердце боль,И печаль скрывает свет? Почему горит вражды огонь,Кто сумеет дать ответ? Відповiдь на це питання дає сама пісня: Тот день на все вопросы даст ответ.Тот день Он откроет причины невзгод и бед.Тот день сквозь печаль пробьётся, Тот день вспыхнет ярче солнца В Тот день встречу я Христа. І ось прийшов час, коли потрібно подякувати Богу за людей, з якими приходилось працювати і які допомогали у музичній роботі. По-перше, це подяка Богу за учасників вокальної групи, які співають у свій ювілей найбільше пісень. Роки репетицій, ЕП, концертів, поїздок, витрат коштів. Я бажаю їм благословенні надалі. По-друге: це подяка Богу за Володимира Пухальського: багато років своїми порадами, фонограмами і ігрою при всій своїй зайнятості і проблемах, завжди поруч. Особливо при перших кроках в новому складі, коли ми почали робити фонограми і з оркестром. Також, ми вдячні Богу за Вадима Гаврилицу, який також багато працював для нас, роблячи фонограми та ноти на оркестр і деякий вокал на групу. Подяка Богу за всіх музикантів, особлива подяка Богу за Лесю Танкевич , за її життя, вона на сьогодні є викладачем класу скрипки, її поради, настанови дуже потрібні у виконанні оркестру.

Особлива подяка моїй донечці Еллі, яка фактично пише ноти для всіх колективів, з якими доводиться працювати, і навчає вокальну групу співу, переважна більшість нот для вокальних творів і деякі для оркестру, це її заслуга в написанні нот. І ще одна важлива подяка Богу не тільки за співаків і музикантів на репетиціях і виступах. Подяка Богу – за їх чоловіків і жінок, які є половинкою наших співаків і музикантів. Поки ваш чоловік або дружина на репетиції, вони беруть на себе тягар сім’ї і дітей.

І не дивлячись на всі проблеми, різні хвороби, всі трудності, матеріальні і фізичні питання, долаючи це все за допомогою Божою, часто крізь сльози та біль, ми сьогодні славимо Бога. Бо зі всіх учасників цього концерту немає людини чи сім’ї, яка не пройшла би через випробування або хворобою, або матеріальними чи іншими проблемами. Але: яка радість, коли не тільки ми, але й наші діти славлять Бога! Не секрет, що діти завжди більш талановиті, ніж батьки. На концерті співали батьки. Але у них є діти. У деяких – ще маленькі, але уже талановиті. Але є ті діти, талантом яких ми пишаємось, ми вже бачили і відчули, що вони здатні. Ось діти, які не тільки виросли, але вже внесли свій внесок у прославлення Бога – це Ярослав Байдюк, Назар Кирилюк, Тамара Когут, Христина й Наталя Гаврелиця, Настя Байдюк.

Чудовий голос, неймовірна гра на скрипці або фортепіано, спів у групах. Ось що об’єднує ці таланти. Але саме головне, що вони використовують свої таланти за прикладом своїх батьків – у Божій Церкві.

І зараз до них приєднуються і інші учасники молодіжної групи і разом зі своїми батьками вони славлять Бога, бо Він достойний слави.

Коли прийде «Той День», про що ми чули в попередній пісні, наше бажання, щоби старша вокальна група і всі батьки, які присутні на цьому концерті в цьому залі, щоби всі ми могли сказати: «Ось ми і діти наші». Амінь?!

І тоді від усього серця нехай лунає спів: «Славу Господу поют уста!».

І разом дві групі: батьки і діти проспівали пісню: «Славу Господу поют уста».

Яке це щастя, коли ми і діти наші разом можуть відвідувати церкву, слухати Слово Боже, і разом співати! Співали не тільки запрошені гості. Співав хор у супроводі оркестру. Співала молодіжна група як з батьками, так і самі чудову пісню «Я вижу Иисуса», яка описувала ту славу на небі, якої достоїн Агнець, закланий за нас. Десь за місяць перед цим концертом керівник Буковинської конференції Завадюк Іван Степанович в присутності членів адміністративної ради запропонував, щоби на цьому концерті були зібрані кошти для хворої дівчинки. Ми не планували благодійний концерт. Їх забагато в останній час. Рівно рік назад у нас був весняний концерт, і ми теж не планували благодійний концерт, але була проблема у нашого брата Лопулишина Олександра. І ми погодилися на благодійний концерт. І зібрали понад 2000. То було для нашого брата. А тепер - зовсім чужа для нас дитина. Але чужого болю не буває. Тому ми погодилися, щоби наш ювілейний концерт був благодійним. Не дай Бог опинитись на місці цієї сім’ї. Краще дати 100 грн. чи більше, допомогти, і просити Бога, щоб цій дитині стало краще, а в наших родинах щоб не було такої проблеми. Проблему і причину збору коштів докладно освітлив секретар БК церкви АСД пастор Гунько Віталій Мірчевич. Були зібрані кошти. Комісія у складі: Лавренюк В.І., Тимчук Володимир, Горбатюк Жанна, Мельничук Орест, Ткачук Василь перерахували: зібрано понад 19000 грн. Кошти були передані скарбником БК церкви АСД Лавренюком В.І. тут же на концерті рідній тітці хворої дівчинки. Концерт продовжувався і було приємно, що ми змогли не тільки подякувати Богу за прожиті роки творчої роботи, але й подякувати за зібрані кошти для допомоги хворій дівчинці. Ми дуже любимо наш край, І любим Україну, Її лани, зелений гай, в саду — рясну калину.
Там соловейко навесні співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні - і славим Бога разом з нами!



Cхідний ангел
Восточный Ангел
Книга року
За гранью

Телеканал Надія

Телеканал Надія
ANDROID APPS
IPHONE/IPAD APPS